Спогади, обпалені вогнем АТО
24 вересня журналіст і громадський активіст  Сергій Могилко презентував у великому залі кінопалацу «Салют» свою книгу «Цитати Сходу». До цієї події долучилися й учасники читацького клубу «Freebook» разом з керівником Людмилою Солодкою.


Ідея  книги, за словами Сергія,  виникла більше року тому, коли захоплення Донбасу російськими найманцями  тільки починалося і стало зрозуміло, що ніяке це не АТО, а справжня війна.  
«Цитати Сходу» – це 74 реальні історії очевидців війни на Донбасі, які Сергій зібрав від бійців та військових журналістів, від волонтерів та переселенців в період з літа 2014 року по літо 2015 року.
У книгу ввійшли історії трьох наших земляків. На зустрічі представляли книгу й черкаські співавтори. Це Оксана Циганок, волонтер ГО «Громадський Блокпост» та Центру допомоги армії, яка поділилася спогадами про Іловайський котел, Дебальцеве, від яких кров холоне в жилах
– Там, всього лише за 300 км звідси в цю хвилину десятками, сотнями гинуть, згорають заживо наші чоловіки, брати, знайомі… А тут все тихо і байдуже. Якраз проїжджаємо багатомільйонний Харків. А Київ ще далі від смертей, війни і ран. В цю хвилину хтось із наших "правителів" заробляє черговий мільйон на закупівлі техніки, зброї... Хтось просто бухає в ресторанах... Хтось кричить і плаче від отриманих похоронок, а хтось ще не знає, що отримає... – із болем у голосі розповіла вона про свої враження від поїздок на Схід.  
Спогади іншого черкасця, бійця 95-ї окремої аеромобільної бригади, Василя Шкута Сергій взяв прямо із сторінки в соціальній мережі «Фейсбук». Василь розповів, що під час оборони донецького аеропорту, коли на них кинули російських спецназівців, ті навіть свої "шеврони" не ховали, такі впевнені були у своїй перемозі. Тоді-то й розвіялися всі сумніви, що проти нас воюють дійсно російські війська. Та всіх їх передали вантажем "200" на батьківщину. Але як би тяжко не було, а бувало різного: і в кільці з 22 "мухами" проти російських 72 танків, і відро картоплі на сорок чоловік на три дні, і форма на кілька розмірів більша, на думці й в серці завжди були рідні, діти, дружини, батьки – ті кого вони захищали.
Під час зустрічі зачитували уривки із книги.  Дехто із присутніх слухав зі сльозами на очах. Бо спокійно це сприймати просто неможливо, ділилися враженням уже після зустрічі студенти.
 Голова обласної ради Валентина Коваленко назвала книгу почасником, який треба щогодини відкривати й читати, щоб пам’ятати про ці страшні дні, щоб виграти цю війну, насамперед, зсередини, тільки тоді ми залишимося українцями.
Черкаський видавець Олександр Третьяков зауважив, що книга уже презентована на Форумі видавців у Львові разом з двома іншими, створеними у подібному форматі: це книга Валерія Макеєва «100 днів полону» та книга Андрія Кравця «Генерал Момот: наш МІФ». До створення всіх трьох книг дотичні журналісти. У будь-якому разі ці твори на передовій інформаційної війни, яка нині розгорнулася.
За кілька днів книга буде доступна в книгарнях міста. Частина тиражу вже подарована вищим навчальним закладам Львова, Києва та Черкас, частина передана бійцям в АТО.
Насамкінець журналіст подякував меценатам, які допомогли видати й презентувати цю унікальну збірку спогадів. Серед них: директор будівельної компанії «Надія» Андранік Казарян, Всеукраїнське об’єднання «Черкащани», головний редактор Черкаської обласної газети «Вечірні Черкаси» Станіслав Журило, волонтерська громадська організація «Громадський Блокпост», депутат міської ради Микола Мирза, волонтери Центру допомоги армії та ін.

А наша інтерактивна поличка поповнилася новим виданням. Цитати Вільних Людей, зібрані у цій книзі, мають стати напуттям для кожного Патріота.

 Фото МГО "Книжковий маестро"