"Позивний "Бандерас"" тепер є на поличках Freebook
22 січня в
конференц-залі Черкаського національного відбулася зустріч з Сергієм Дзюбою
та Артемієм Кірсановим – авторами сценарію українського військового бойовика з
елементами детектива, екшну і драми "Позивний "Бандерас", які
також написали однойменну книгу. Сюжет розповіді заснований на реальних подіях
в зоні бойових дій на Донбасі восени 2014 року. Створити в міру правдиву і
цікаву історію надихнув сценаристів бойовий щоденник нацгвардійця Сергія
Башкова на псевдо "Індіанець", написаний військовим у 2014 році. За
сценарієм паралельно знімали кіно і писали книгу.
Наші блогери побували на зустрічі й готові поділитися враженнями.
Тож, як усе було і чому варто
прочитати книгу?
“Позивний “Бандерас” в
Черкаському національному
— Я взагалі
дивуюся,
як у вас вийшло видати книгу
накладом в 5000 екземплярів
і зняти такий
фільм.
— Ми нахабні просто.
Конференц-зал на другому поверсі головного
корпусу ЧНУ ім. Б. Хмельницького наповнюється людьми, а разом із ними – схвильованими розмовами, адже сьогодні кожен з присутніх має нагоду
поспілкуватися із творцями фільму, а недавно і книги, “Позивний “Бандерас”.
Його сюжетом є історія, що відбулася восени 2014
року в зоні АТО.
Група розвідників на чолі з досвідченим капітаном Антоном Саєнком (позивний
“Бандерас”) намагається запобігти диверсії та знешкодити російського підривника
Ходока. Завдання ускладнюється тим, що події відбуваються біля рідного села
Бандераса, звідки він пішов близько 20 років тому.
Діалог чоловіків із публікою починається із
питання ідеї створення фільму. Сергій береться відповідати, Артемій його
доповнює. Першим задумом було написати про блокпост, але потім все перейшло у відому нам працю. Та
найголовнішим поштовхом до написання сценарію були, звичайно ж, події на сході
України, історії очевидців та учасників бойових дій.
На
питання про співпрацю та можливі конфлікти між чоловіками під час роботи
відповідають з гумором: “Знайомі вже 13 років і здатні вирішити все в формі
звичайного діалогу, коли не хочемо повбивати одне одного.” Як повідомляють самі
автори, познайомилися вони на факультеті режисури у Київському національному
університеті культури і мистецтв. Відтоді вони працювали над великою кількістю
спільних проектів, та саме “Позивний “Бандерас” наразі є їхньою найвідомішою
роботою.
Аудиторія дивується порядку випуску продукції
творців, адже всі ми звикли, що фільми знімають за вже написаним книгам, які
встигли справити враження і закріпитися на ринку. У випадку “Бандераса” все
пішло навпаки, але, як кажуть гості події, це надає незвичності їхній творчості.
Мовляв, ідея про книгу була ще спочатку, але не такою нав’язливою, як задум
кінострічки, тож вони просто відклали її “до кращих часів”, але Артемій Кірсанов
з посмішкою додає, що то був запланований маркетинговий хід. Та й книга чудово доповнює фільм, а він, в свою
чергу, — книгу. Остання розповідає про події не тільки з позиції Бандераса, як
це зроблено у фільмі, а й розкриває другорядних персонажів, бійців. Не
приховуючи вогники гордості у очах, сценаристи хизуються великим накладом
видання — 5000 екземплярів.
Автори не бояться говорити про війну, як у своїх творах, так і на
публіці, адже, за їхніми словами, це наша буденність і більше дивує те, що люди
ігнорують всім відомі події. Згадують також про дуже важкий шлях, який вони
подолали перед тим, як почати зйомки, бо через вже згаданий страх людей перед
війною, мало хто із компаній хотів братися за проект.
Не
обійшлося й без захоплених коментарів від аудиторії:
— Я взагалі дивуюся, як у
вас вийшло видати книгу накладом в 5000 екземплярів і зняти такий фільм, —
зауважує доцент кафедри української літератури та компаративістики Інна Кошова, — Я й уявити не можу, яку роботу вам потрібно було
зробити і через що пройти, щоб “люди в костюмах” дозволили такому героєві з’явитися
на українських екранах.
— Ми нахабні просто, — коротко і з певною
іронією відповідає їй Артемій.
Та,
незважаючи на важку тему, постійні обговорення роботи у соціальних мережах і
проблеми, що висвітлює стрічка, автори відносяться до всього з гумором і
легкістю, наголошуючи, що це не той фільм, у якому слід шукати глибокий зміст,
адже він, хоч і розповідає про досить важливі у нашому суспільстві теми, все ж
є більш розважальним екшеном, знятим для молодого покоління. Сергій та Артемій
також зазначають про упереджене відношення до українського кіно з боку молоді.
Багато хто вважає, що українська продукція набагато гірша за ту ж західну і
просто не варта уваги. Таким думкам Сергій та Артемій кидають виклик. Першим
кроком якраз є український Рембо, Антон Саєнко.
Анастасія Калиновська
